Семен Поломаний

Архітектор, студія Zemlia. Архітектура, яка не лише не шкодить природі, а й живить її.

Семен Поломаний — архітектор із міжнародним досвідом в архітектурних, ландшафтних та містобудівних проєктах. Він переконаний, що архітектура може не лише не шкодити природі, а й живити її та здатна відновлювати і природу, і суспільство. У його роботі особливий акцент на збільшенні біорізноманіття, а також на ефективному використанні матеріалів, води й енергії.

Студія
Zemlia
Дослідження
PhD-дослідження про співіснування архітектури та ландшафту (КНУБА, Київ)
Післядипломна освіта
Architecture for Landscape, YACademy (Болонья, Італія)
Викладання
Запрошений професор, Харківська школа архітектури
Портрет архітектора Семена Поломаного

Робота з 001

Сергій Думик, засновник 001, познайомився із Семеном Поломаним у 2018 році в спільноті Острів. Те, як Семен говорив про ландшафт і сталу архітектуру, було для Сергія новим: раніше він про таке не чув. У 2021 році йому захотілося зануритися в цю тему глибоко й утілити її на практиці.

Відправною точкою стала ділянка, яка надихнула обох. Завдання було таким: переосмислити будівлю від перших принципів і дослідити, як взаємодіють люди, будівлі та природа. Результат — Глібівка: модулі на палях, що торкаються землі менш ніж на п'яти відсотках плями забудови, дах, який збирає дощ і сонце, та ядро життєзабезпечення, яке видно відвідувачам. Це дослідження стало фундаментом прикладної роботи 001 і виросло в розділ «Сенси» на цьому сайті.

Відтоді співпраця триває. Тексти Семена про сталі ландшафти, зокрема його стаття 2019 року в PRAGMATIKA, лежать в основі двох сенсів 001: «Сталі ландшафти» і «Природні стави». Проєкт Глібівки стоїть у центрі сенсу «Регенеративна архітектура».

Портфоліо

П'ять проєктів — його словами й кресленнями. Усі вони концептуальні; єдина частина, яку збудували й випробували на місці, — тести набивної землі 2018 року.

01

Енерго- та водоавтономний готельний комплекс

Ініціатор
Сергій Думик
Проєктування
Семен Поломаний
Стадія
Концептуальний проєкт, просторова координація

Глібівку задумано як самодостатній комплекс, якому не потрібні ні електромережа, ні газ, ні колодязь чи свердловина. Земляних робіт не буде.

Комплекс вписаний у природний ландшафт. Усі споруди ніжно торкаються землі й дозволяють утворитися суцільному зеленому покриву. Для енергоефективності модулі мають суперутеплену оболонку, що відповідає стандарту пасивного будинку.

Кожен житловий модуль повністю незалежний, тому комплекс можна будувати поступово, відповідно до фінансових можливостей. Інженерні системи життєзабезпечення розташовані на першому рівні.

Майже кожна екологічна й інженерна функція виражена архітектурно: збір води й водна стратегія, енергоефективність, генерація енергії, сонцезахист, вентиляція та взаємодія з ландшафтом.

Дев'ять систем одного модуля

  1. 1Архітектурні засоби енергоефективності. Виніс даху захищає панорамне південне вікно від високого літнього сонця і впускає низьке зимове. Бічні панелі закривають від західних і східних променів. Навіс збирає дощову воду та сонячну енергію й утворює вентильований подвійний дах.
  2. 2Геометрія для природної вентиляції. Різниця висот між притоком і витяжкою близько 3 м створює природну тягу: повітря заходить із прохолодного північного боку, а виходить із теплого південного.
  3. 3Система життєзабезпечення. Серце будівлі. Вона працює безперервно й незалежно, без жодних зовнішніх інженерних мереж.
  4. 4Збір і фільтрація дощової води. Половина південного навісу висувна й змінює положення залежно від погоди. Близько 110 м² проєкції даху живлять резервуар на 30–35 м³, розрахований на добову потребу 350 літрів; рециркуляція може зменшити цей об'єм до 50 %.
  5. 5Вироблення й зберігання електроенергії. Вітрогенератори загальною потужністю 10–15 кВт, до 18 м² сонячних або гібридних панелей (3 кВт) та акумулятори на 30–40 кВт·год.
  6. 6Вироблення тепла й опалення. Сонячні колектори або гібридні панелі нагрівають воду, тепловий акумулятор на 5–10 м³ зберігає надлишок тепла, а тепловий насос повітря-вода потужністю близько 4 кВт покриває основне опалення та гарячу воду.
  7. 7Рециркуляція сірої води. Установка очищує воду після душу та умивальника, закриває близько половини добової потреби й удвічі зменшує резервуар дощової води.
  8. 8Очищення чорної води. Вода з органікою потрапляє на локальну станцію очищення й скидається в довкілля вже безпечною; тверду фракцію забирає компостер.
  9. 9Життєзабезпечення як експозиція. Завдяки постійній зміні відвідувачів комплекс стає майданчиком, де демонструють системи життєзабезпечення та можливості сталих рішень.
02

Готель у Буковелі, вписаний у природний ландшафт

Команда проєкту
Семен Поломаний, Анна В'язовська
Співпраця
Baust architects
Роль
Розроблення концепції, аналіз ландшафту, проєктування ландшафту
Стадія
Концептуальний проєкт

Ділянка готелю розташована в мальовничому місці в Карпатах. Частина території виходить до річки та її притоки, і проєкт використовує цю особливість.

Завдання полягало в аналізі ландшафту території, плануванні нових об'єктів відповідно до нього та збереженні наявних природних елементів і природної структури ландшафту.

Головний корпус і менші об'єкти стають частиною нового ландшафту. Територію наповнено ландшафтними елементами, щоб гості почувалися в незвичному й комфортному місці.

Невеликі готелі, зорієнтовані на річку, стоять на опорах. Так вони менше змінюють наявний ландшафт і сильніше відчуваються його частиною.

03

Ревіталізація старої залізничної пошти

Команда проєкту
Семен Поломаний, Олексій Ляшко, Руслан Сидоренко
Роль
Головний архітектор, розроблення концепції, управління проєктом
Стадія
Концептуальний проєкт
Відзнака
Спеціальна премія міжнародного конкурсу

Недалеко від місця, де київська вулиця Фізкультури зустрічається із залізничними коліями, стоїть велика будівля старого поштового пакгауза, збудована 1902 року. Нині в ній склади. Місце розташоване поруч із метро в одному з центральних районів міста.

Ідея — перетворити будівлю на центр культури й мистецтва: відновити стару конструкцію та розкрити найкраще в її архітектурі, зокрема красу цегляного декору.

У просторі між двома будівлями, де колії розходяться «ялинкою» на численні кишені, заплановано музей вагонів і локомотивів. Проєкт також повертає зелене покриття й поєднує інтер'єр та екстер'єр в єдиний ландшафт.

04

Водоавтономний центр відновлення на Київщині

Команда проєкту
Семен Поломаний
Співпраця
Андрій Дектяренко
Стадія
Концептуальний проєкт

Live Creative Space задумано як місце усамітнення й відновлення. Об'єм будівлі стає продовженням зеленого пагорба з мальовничим видом на сільський краєвид.

Загальна площа — 450 м². У будівлі центральна зона для публічних заходів, лекцій і занять та два крила: одне для персоналу, інше для невеликого готелю.

Будівля має зелений дах і дах для збору дощової води. Уся вода для комплексу береться з дощу й очищується до питної якості. Для цього 500 м² даху покриють керамічною черепицею.

Основним матеріалом обрали набивну землю. З 25 по 28 жовтня 2018 року команда випробувала на місці матеріали на ґрунтовій основі: ґрунт зі стін наявного погреба змолотили на порошок, польове геологічне дослідження перевірило його гранулометричний склад, а п'ять монолітних зразків із різними рецептурами ущільнили шарами приблизно по 5 см трамбівками по 10 кг. До деяких шарів додали червоний пігмент, щоб отримати шарувату структуру.

05

Водно-болотний парк «Осокорки»

Команда проєкту
Семен Поломаний
Роль
Розроблення концепції, проєктування, графіка, візуалізації, відео
Стадія
Концептуальний проєкт
Замовник
Водно-болотний парк «Осокорки»

Територія екопарку — частина широкої природної заплави Дніпра. Парк — улюблене місце прогулянок для мешканців Києва та сусідніх сіл. Тут багата флора й фауна, зокрема багато рідкісних видів.

Тому важливо зберегти й розвивати територію, зокрема будувати спостережні вежі для птахів та службові споруди, які водночас делікатно взаємодіють із ландшафтом.

На ділянці багато мальовничих місць із водоймами, луками й групами дерев, є потенційні точки для спостереження за птахами та краєвидами. Там постануть оглядові вежі, спроєктовані делікатними щодо ландшафту.

Дитячі майданчики вбудовані в природу: діти, а з ними й батьки, близько контактують із природою та водою, і це формує екологічну свідомість. Відновлений водотік і нові малі протоки дають планувальну основу для дерев'яних колод, стежок, огорож і пеньків. Довга вигнута металева балка, вписана в простір, несе мотузки, драбини, гойдалки, ігрове й спортивне обладнання та завершується невеликою спортивною зоною.

© Семен Поломаний. Усі зображення й описи проєктів на цій сторінці опубліковано з дозволу автора.